Україні з любов’ю

У нас залишався ще один, останній день у Києві. Незабаром я повернуся до життя в Нью-Йорку, яким я його завжди знала до переїзду в Україну трьома місяцями раніше, але того дня замість шукати перепочинку від пекучої спеки, ми з моїм партнером блукали в єврейській частині міського кладовища серед невеликих джунглів отруйного плюща, востаннє намагаючись відшукати могили моїх предків.

Після двох годин пошуків і численних укусів комарів ми так нічого й не знайшли. Я була готова викликати таксі й сказати: «Досить на сьогодні».

Однак Влад наполягав, щоб ми ще раз спробували щастя в архіві, попри те, що попередній візит туди виявився безрезультатним через плутанину з прізвищами. Архіваріуска відповіла на наше прохання грубо, підтверджуючи те, що