«Повідомляю Вас про своє небажання продовжувати військову службу» – чому йдуть військові

 Ми розуміємо, що державний бюджет України та розмір призначених державою коштів на військо не можна порівнювати з витратами умовної Польщі, Німеччини чи Іспанії, тому й не претендуємо на танкові батальйони “Leopard II” чи ескадрильї “F-15 Eagle”. Проте, є інші проблеми, які можливо вирішувати й без додаткового навантаження на бюджет – і ці проблеми так само впливають боєздатність нашої армії. Головною з них є значний відтік навчених кадрів з військ.

Останні роки військові, в більшості своїй, відмовляються продовжувати контракти й повертаються до цивільного життя. Щороку наша армія втрачає тисячі навчених та обстріляних спеціалістів рядового та сержантського складу та сотні бойових офіцерів, які звільняються по закінченню контракту.То чому ж військові йдуть? Передумов та причин досить багато й вони доволі різнопланові, але можна виділити ряд основних, а саме: проблеми з забезпеченням житлом, надмірна бюрократична система всередині армії, відсутність достатньої кількості вільного часу, ненормовані навантаження та врешті-решт проблема низького грошового забезпечення. Але перш ніж писати гнівні коментарі про заробітчан, вислухайте нас.

Кладучи руку на серце, жоден з моїх знайомих та друзів у нашій військовій частині, які вже звільнилися з армії, не називають фактор “низької зарплатні” як головний та пріоритетний. Жоден. Так, усім нам хотілося б заробляти трохи більше.

Принаймні “в ногу” з підвищенням цін та індексаціями зарплатні на цивільному ринку праці. Але це не головне, зовсім. То де ж ховається та “гідра”, що змушує військових полишати лави армії в ці неспокійні часи? Життя військового досить сильно відрізняється від життя цивільного громадянина.