Накормить себя и мир: почему войну в Украине важно закончить в апреле

Україна вже понад місяць прикриває Європу і бере на себе удар озвірілих російських окупантів. А до цього наша держава годувала практично весь світ.

Навмисне пишу в минулому часі. Якщо не засіємось і не відновимо експорт, міжнародна продовольча безпека постане перед серйозною загрозою. Світу, звісно, буде що їсти.

Але питання, скільки це буде коштувати і які країни зможуть собі це дозволити. Спойлер: Україна голодною не залишиться. Але про все по порядку.

Ця весна є найскладнішою за всі роки української незалежності. Проте національну економіку поставити на паузу не можна.

Пшениця є ключовим товаром для забезпечення продовольчої безпеки. Саме Україна експортує 10% від усього світового продовольчого запасу. Тож потрібно брати себе в руки, формувати надійний тил і жити далі.

Весняно-польові роботи у жодному разі не можна пропускати. Як би не було важко, але поля треба засівати. І я пишаюсь, що наші аграрії готові захищати свій «фронт» і працювати на землі навіть в умовах війни.

З багатьма спілкуюсь, і всі як один кажуть: «Головне — перемога. А ми свою роботу зробимо».

Так, звісно, просто не буде. Є виклики. Але це не означає, що все пропало. Є проблема — є вирішення. Кілька слів про основні:

1. Добрива. Уряд ввів заборону на експорт добрив з України. Але в дбайливих аграріїв запас був створений ще восени.

2. Насіннєвий матеріал. Ми залежимо від імпорту насіння. Але це не критично.

Аграрії мають запаси, а дехто ще до війни встиг придбати іноземні селекції. У будь-якому випадку сіяти є що.

Для забезпечення сівби у воєнний час спростили бюрократію щодо насіння: сертифікацію, фітосанітарну експертизу. Поля пустувати не будуть.

3. Кадровий потенціал. Міністерство аграрної політики та