Майстер-клас у Львові, загострення у Москві та відлуння однієї вечірки

Зустріч президентів України та Туреччини і генерального секретаря ООН у Львові не спричинила прориву у питанні пошуків миру в Європі У Росії триває загострення власної імперської значущості. Вечірка за участю прем’єрки Фінляндії стала предметом особливої уваги. Переговори Володимира Зеленського, Реджепа Ердогана та Антоніу Гутеррреша у Львові не принесли предметних результатів зовсім не через спекотну атмосферу у палаці Потоцьких у Львові.

Справа у тому, що трійця їх має різне бачення ситуації (що природньо) та різні можливості вплинути на неї. Президент України максимально чітко наголосив, що вести мову з Росією можна лише після звільнення незаконно окупованих українських територій, його турецький колега бачить ситуацію інакше. Реджеп Ердоган готується до наступних президентських виборів та шукає фактори зміцнення власного впливу у світі, які можна транслювати всередині Туреччини.

Підписання меморандуму про участь Туреччини у відбудові інфраструктури України – один з компонентів цього пошуку. Посередництво у російсько-українській війні попри крах Стамбульського комюніке – не менш важливий та проблемний аспект збільшення ваги Туреччинин на міжнародній арені. Генеральний секретар ООН не має ані реальних важелів, ані належної  мотивації для впливу на припинення найбільшої у ХХІ столітті війни, проте за функціональними обов’язками повинен перебувати поряд з тими, хто намагається змінити ситуацію.

Звісно, виникає питання, чи варто Гутеррешу ближчим часом їхати до Москви (Реджеп Ердоган дав зрозуміти, що передасть Владіміру Путіну результати переговорів у Львові). Відповідь – негативна, адже столиця РФ знову і знову стає епіцентром геополітичних шабашів, де роль головного шаману відіграє особисто Путін. Дописи геополітичного