Кримінальне чтиво: як книжковий ринок України реагує на обмеження росліту

Динаміка «захоплення» ринку українською мовою позитивна, але ...

Ввезення книжок антиукраїнського змісту на територію України обмежили з 2017 року. Хтось писав про цензуру, хтось – про піратство, а хтось відзначав шанси на розквіт вітчизняного книговидання. Проте вже у березні 2019 було вводено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони щодо застосування санкцій зокрема до великих російських видавництв. Щомісяця Держкомтелерадіо звітує про кількість заборонених до ввезення книжок — закон працює! Але чи змінилася ситуація на українському книжковому ринку? Видання  спільно з колегами вирішили дослідити ситуацію.

Пан Василь саме такий продавець. Сивий, невисокий, у розтягнутій сірій футболці і світлих штанях, він спокійно спостерігає за потенційними покупцями з-за свого прилавку. На Петрівці чоловік вже понад десять років. Із ностальгією згадує середину двотисячних, коли і асортимент був ширший, і люди багатші. Нинішній попит із тодішнім не порівняти. Але і він змінюється. Пан Василь каже: у кризові роки після Революції гідності людей на ринку поменшало, але зараз ситуація потроху вирівнюється. До того ж, його покупці все частіше обирають українські книжки українською, російську ж літературу шукають відчутно рідше.

«Свідомі всі стали. Навіть з того, що є, російською не беруть. Рідко коли обирають книжки російською, через те, що дешевше. А так…», – знизує він плечима.

Навряд чи пан Василь стежить за офіційною видавничою статистикою, але його спостереження з нею багато в чому збігаються. У 2014 році, за даними Книжкової палати, кількість назв книжкових видань, надрукованих в Україні, скоротилася на 17% у порівнянні з 2013 роком. А у 2015-му – ще на 9%. При цьому наклади впали на 21% у 2014-му, а у 2015-му провалилися на 34%. Утім у наступному, 2016-му, намітилося зростання і у 2018-му в Україні надрукували 22,6 тис. назв і понад 47 млн примірників книжок, що відповідно на 14% і 32% менше, ніж у передкризовому 2013-му.

Інформація за даними Книжкової палати

Якщо ж порівняти дані офіційної статистики з опитуванням читачів, то картину бачимо протилежну: згідно з останніми, частка читачів, які обирають книжки російською мовою (28%) усе ж є вищою, у порівнянні з часткою тих, хто обирає книжки українською (24%). Але найчастіше читачі обирають мову, якою була написана книжка (33%). Для ще 12% читачів мова книжки не має значення. Цікаво й те, що молодші читачі частіше обирають книжки українською мово...