Дослідження доводять: загроза тотальної лудоманії – міф

Цього літа виповнилося два роки з моменту ухвалення Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» № 768-IX. Після більш ніж одинадцяти років існування поза легальним правовим полем гральний бізнес вийшов із підпілля та повернувся на білий ринок.

Соціальна відповідальність – принциповий складник державної політики у сфері азартних ігор

Це повернення було досить агресивно сприйнято тими, хто за багато років призвичаївся до нелегальних доходів та шахрайських заробітків. І проти легального гемблінгу розпочалася потужна інформаційна кампанія, однією з основних тез якої стало припущення про те, що після легалізації азартних ігор в Україні стрімко зросте кількість лудоманів.

Цей міф постійно підживлюється нелегалами через різні замовні матеріали, які спираються або на суцільні вигадки, або на опис поодиноких випадків із часів існування лише чорного ринку азартних ігор.

Обережно: нелегальний гемблінг почав маскуватися під ліцензійних організаторів ринку

В реальності ж й іноземні, й вітчизняні дослідження доводять, що рівень поширення ігрової залежності в цивілізованих країнах – наднизький. Насамперед тому, що там:

Чи не найбільш показовим щодо перебільшення ваги лудоманії як проблеми в суспільному житті є результат чергового щоквартального дослідження, оприлюдненого Gambling Commission (британським національним регулятором). Відповідно до нього, рівень проблемності азартних ігор у Великій Британії залишається відносно стабільним і становить 0,2% від тих, хто хоч раз грав у азартні ігри впродовж останніх 12 місяців.

Безпрецедентне об’єднання: як організатори гемблінгу працюють на перемогу

Статистично значущої різниці ані між гендерними, ані між віковими групами дослідження