«Супутник Притули»: що насправді він може бачити з космосу і чому

ЗСУ незабаром отримає нове джерело розвідувальної інформації, що видобувається з космосу супутниками ICEYE однойменної фінської компанії. Відповідний контракт сплатив Благодійний фонд Сергія Притули, витративши гроші (600 млн грн), які українці зібрали на купівлю трьох «Байракторів». Але компанія-виробник вирішила передати безпілотники безкоштовно, тому гроші було витрачено на отримання супутникової інформації.

«Українська сторона отримує один супутник і доступ до бази даних сузір'я супутників на рік уперед. Коли закінчиться сплачений строк доступу до бази даних, супутник залишається у власності України», – йдеться у повідомленні Фонду.

Користуватиметься супутником та даними Головне управління розвідки (ГУР) Міністерства оборони.

Після повідомлення про «Супутник Притули» у ЗМІ та соцмережах багато написали й про чергову «зраду», і про чудо-можливості, які отримає Україна. Багато з тверджень, що прозвучали, насправді є міфами, і вирішило пояснити, чому це так.

«Можна було налагодити роботу супутника «Січ», а не платити іноземцям»

По-перше, налагодити роботу «Січі» зараз навряд чи можливо. По-друге, можливості супутників ICEYE щодо отримання інформації значно вищі, ніж у «Січі», їхня апаратура принципово різна.

Нагадаємо, що українського супутника дистанційного зондування Землі «Січ-2-30» («Січ-2-1») було виведено на орбіту в січні цього року. Запуск виявився проблемним, довгий час із супутником не було зв'язку, але потім він «ожив».

У лютому повідомлялося, що до середини березня триватимуть льотно-конструкторські випробування супутника. Про їхнє завершення нічого не повідомлялося, також не відомо, чи передав «Січ» хоча б один знімок. У міжнародному онлайн-каталогу супутників Celestrak на сьогодні Sich-2-30 вказаний як