Більше не разом. Чому у Зеленського незадоволені Радою і чи можуть її розпустити

Парламент більше не працює як єдиний злагоджений механізм, як це було в перші два місяці війни. Чому кульгає дисципліна в Раді, чи є ще в ній монобільшість і чи може Банкова піти на перевибори.

За понад півроку повномасштабної війни роль Верховної ради в політичному житті країни помітно зменшилася. Частково до цього доклали руку і самі нардепи, які з міркувань безпеки закрили свої засідання для журналістів і публіки. Як наслідок, про їхню роботу суспільство дізнається постфактум і з скупих офіційних повідомлень чи постів самих депутатів.

Є і більш суттєва причина - в нинішніх воєнних умовах парламент, схоже, ніяк не може знайти свої місце в політичній системі. Президент і його Офіс займаються війною і навколовоєнною дипломатією, Кабмін - реалізовує їхні рішення, місцева влада займається питаннями переселенців і підготовки до зими, на прифронтових територіях - ліквідацією руйнувань тощо. Значення парламенту не настільки очевидно.

Принаймні роль "місця для дискусій" і епіцентру політичного життя він точно втратив, хоча і до 24 лютого відігравав її не повною мірою.

Ще один важливий аспект - вперше за час каденції Володимира Зеленського Банкова перестала системно "займатися" парламентом, коригуючи його роботу якщо не в ручному, то щонайменше в напівавтоматичному режимі. У підсумку, розповідали РБК-Україна багато нардепів, вони відчули себе мало не кинутими напризволяще.

У свою чергу, в Офісі президента, навпаки, очікували і очікують від депутатів більшої ініціативності - і розчаровуються тим, що депутатський корпус регулярно на щось "ображений" або не голосує важливі проекти.

У зв'язку з цим в політичних кулуарах навіть пішли чутки про можливі дострокові вибори. Ймовірно, їх стимулювали цифри закритих соцопитувань і високий