«Їм навіть військові квитки ще не зробили» – історія військового ЗСУ, якого послали на «нуль», але по документах його там не було

“Їх непогано вдягали та годували. За весь час з власних коштів купили йому тільки 2-3 пари взуття і капелюх сонцезахисний”. Два тижні тому батальйон передислокували на Курахівський напрям, де почали виникати значні труднощі, але родина поставилася до цього з розумінням:“Щось не ладне почало коїтися з тижні два тому, коли їх кинули на Курахівський напрям у місце де немає ні зв’язку, ні електроенергії. На зв’язок виходив раз на 3-4 дні.  Але це війна.

І не в таких умовах хлопці воювали, розуміємо”. Однак, в якийсь момент їх відправили на “нуль” під обстріли за два кілометри від ворога, без гранат і важкої артилерії, лише, як зазначила донька, з кулеметами.Попри обіцянку, що військові там на два дні, вони в таких умовах відсиділи 5 діб, не маючи ні їжі, ані нормальних запасів вони. Опісля чоловіка контузило, одначе, спершу вивозити його ніхто не хотів. Решта військових просиділи у бліндажі ще протягом двох днів.

У цих умовах були й загиблі:“Хлопця з його батальйону хотіли поховати в спільній могилі, але його дівчина здійняла галас, щоб його вивезли і поховали як слід. В неї вийшло, хоча командир вставляв палки в колеса до останнього, щоб цього не сталося”. Як зазначила донька військового, згодом їм стало зрозуміло, чому командир чинив опір.

Документів, що вони були на тому напрямку, не існувало у природі. Як і зброї, яка мовбито була на них усіх виділена. “По прибуттю тіла померлого в місто, а батька і його побратимів у госпіталь стало ясно, що їх батальйон не зареєстрований на тому напрямку, на якому вони знаходилися. Навіть немає бойового розпорядження та інших потрібних документів.