Інтервʼю з військовим-маріупольцем: про виживання в оточеному місті, втрату матері та українську владу

#Букви поспілкувались з Олексієм — добровольцем з Маріуполя, який після вдалої евакуації з пекла вступив до лав ЗСУ.Джерело: Особистий архів Олексія— Чи вірили Ви у можливе повномасштабне вторгнення в Маріуполь до 24 лютого?— Всі 8 років війни на Донбасі мені здавалось, що Маріуполя цей конфлікт не стосується. Так, ми чули на околицях вибухи, поруч з нами йшли бої, але місто продовжувало жити своїм мирним життям. На деякий час бойові дії припинялись, а конфлікт ніби заморожувався.

Обстріл мікрорайону Східний у січні 2015 році — найжахливіше, що сталось для маріупольців за всі 8 років. Ні, у повномасштабну війну з такими втратами я не вірив.— Поговоримо про настрої в місті у 2014 та 2022 році. Чи велика кількість маріупольців чекали приходу Росії та зрощували сепаратистські наративи?— Це лише мої спостереження, не сприймайте це за догму — близько 70-75% населення вірили й чекали на Росію.

З окупованих територій ще у 2014-му виїхало на підконтрольну Україну багато прогресивної молоді, які не бачили аж ніякого майбутнього в окупації. Але були й ті, хто свідомо залишався жити в самопроголошеній ДНР. Зараз ці люди в “банановій республіці” радіють знеціненню гривні, жахливим продуктам, бідності й розрусі.

Після довгоочікуваного приходу Росії, яка принесла з собою, вибачте, лайно, зрощені на пропаганді залишилися вірними своїм переконанням. У 2022 році історія ще жахливіша — після того, як російські військові розтрощили країну, забрали життя у десятків тисяч мирних, влаштували людям пекло — й досі є ті донеччани, які переконані, що Маріуполь навмисно знищила українська армія. Я стільки історій наслухався, що драмтеатр замінували наші війська й дистанційно його підірвали, а ще, що азовці — це терористи, які стріляли у будинки.