Если не так, как раньше, тогда как? Что в Европе говорят о будущем Украины

Евгения Габер Старший исследователь Atlantic Council, Центра исследований современной Турции Карлтонского университета, кандидат политических наук Возвращаюсь домой после своего европейского «марафона». Впечатления неоднозначные Повертаюсь додому після свого європейського «марафону».Швейцарський парламент — Варшавський безпековий форум — Балканський безпековий форум — семінар з регіональної безпеки в Центрі європейської безпеки Дж.

Маршалла в Гарміші - щорічна конференція Франкфуртського Інституту досліджень миру — нарешті, міжнародний семінар Аспен Інституту з основною увагою темам міжнародних відносин, ліберальних цінностей та європейської єдності, організований The Aspen Institute Kyiv та британськими партнерами.Три тижні панельних дискусій, зустрічей, лекцій, виступів, неформального спілкування про Україну, довкола України, для України. «Ніколи не їла наодинці», багато говорила, багато слухала.Враження неоднозначні.З одного боку, схоже, що до наших партнерів приходить розуміння того, що перечекати до кращих часів не вдасться, бо саме це очікування кращі часи, власне, і віддаляє.

З’являється усвідомлення того, що домовитись з Росією неможливо і що «так, як було раніше» вже не буде. Повернення до довоєнного статусу-кво неможливе.Втім, все ще немає чіткого розуміння, що далі? Якщо не так, як раніше, то як?І якщо нарешті зробити крок від задачі допомогти «Росії не виграти, а Україні не програти» до принципу повної перемоги України, то який «end game scenario» для Росії?Відсутність стратегії щодо майбутнього РФ не тільки серед західних політиків та інтелектуалів, а і в лавах розрізненої і розділеної російської опозиції лише поглиблює проблему.