Чим живе Укрпошта під час війни: інтерв’ю з гендиректором Ігорем Смілянським

Букви взяли інтерв’ю в генерального директора “Укрпошти”, як війна вплинула на роботу підприємства та працівників по всій Україні.– Перш за все, питання стосовно фінансів. “Укрпошта” протягом останніх років досить стабільно була одним із лідерів серед платників податків серед перевізників. І зараз держава стоїть перед шаленими викликами економіки воєнного часу.

І перевізники зокрема. Логістичні проблеми, зменшення кількості працівників, ізоляція від певних міст, підозрюю – значне падіння попиту мають значно відбитися на стані справ. Наскільки бізнес зазнав збитків та на які оптимізації, якщо у загальному, довелося або доведеться йти, щоб триматися на плаву? – Дивіться, я тут трохи уточнив би питання, як раз у логістів все пучком. Настільки пучком, що “Укрпошта” – одна із компаній, яка займається евакуацією підприємств зі сходу на захід.

Ми в тому числі намагаємося долучати зовнішні компанії, які можуть нам уряд надав це право, які можуть працювати, ми надаємо їм ліцензії, щоб було легко перетинати блокпости тощо. Їх не дуже весело залучати, бо їх тарифи іноді у 3 рази вищі, ніж в “Укрпошти”. Тому через нестачу автівок, водіїв тощо, ті, хто мають зараз ті логістичні можливості – у них усе добре.А, повертаючись до нас.

Дійсно, обсягу бізнесу зменшилися десь приблизно на 50%. Перш за все, припинилася поштова кореспонденція, якою користувалися державні установи, суди, поліція, адміністрації тощо. Це був досить суттєвий розмір, який дійсно впав.

Так само впав обсяг газет, хоча ми, до речі, за час війни вже доставили приблизно 5 мільйонів примірників. Впали платежі, хоча зараз уже установлюється десь 50%. Впали посилки, але ми вже спостерігаємо динаміку плюс ну десь 30% відновилося.