«Український нацизм за 5 хвилин в домашніх умовах». Як працює роспропаганда під час війни

Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки розвінчує російські фейки і маніпуляції за 6 квітня «Після тяжкої та тривалої хвороби помер Володимир Вол…». Багато хто у світі хотів би почути ці слова з іншим закінченням. Нажаль поки воно не те.

Але час і історію не обдуриш. Багато хто намагався. Нічого не вийшло.

Першим з топ-когорти російських україноненависників пішов Жириновський. Той, хто казав, що «16 березня 2014 року жителі Криму скинули нацистський режим України». Тоді це здавалося банальним епатажем звичного придворного шута.

Проте, згодом розрослось в сучасну доктрину Росії, яка фактично включає в себе геноцид українців. Банальність зла «Денаціфікувати» вирішили навіть тих, кого в РФ ще донедавна чомусь вважали «своїми». Наприклад,  «так званого боксера Усика», як висловився про діючого чемпіона світу з боксу за версією WBA, WBO, IBF, IBO керівник тимчасової окупаційної адміністрації українського Криму Аксьонов.

Позбавлення всіх кримських почесних звань Олександра Усика він дещо незграбно пояснив тим, що той «запятнал себя в части проведения специальной военной операции по отношению к России, к русским, к русскоязычным гражданам Украины». В той же день постпред Росії в ООН Василь Небензя заявив, що «трупів у Бучі не було до приїзду російських військ». Усе це свідчить про одне: підсвідомість не обдуриш.

Зигмунд Фройд такі випадкові обмовки називав психопатологією повсякденного життя.  Хоча, чи випадкові вони? Насправді важко щодня перебувати у повному відчутті «банальності зла». Тому й обмовки такі. Злі і банальні.