200 кілометрів пішки і собака Жужа: житель Маріуполя розповів, як п’ять днів йшов до Запоріжжя

Deutsche Welle.Пан Ігор вирішив залишити Маріуполь у переддень Великодня, бо, на його думку, в ці дні “всі люди добрішають”. Чоловікові з собакою довелося йти пішки, готувати їжу на вогнищі та ночувати на вулиці.“Маріуполь знищений. Якісь чужі люди у військовій формі прийшли в моє місто, розбомбили його.

І почали все забороняти. Я не захотів бути рабом. Ось ми з Жужою і пішли”, — згадував пан Ігор.У маріупольця був з собою ківшик, візок та трохи речей, частину з яких довелося викинути.

Мешканцю Маріуполя часто доводилось нести Жужу на руках, яка важить вісім кілограмів. Пріоритетними були не речі, а їжа та вода.“Йшли 5 днів, важко було. У мене з собою був ківшик.

Дрова підпалив, чай заварив, відпочив трошки, попалив. Підіймаюсь і кажу їй: “Пішли!”. А вона лежить вже ніяка, відвернулась і “помирає”, — розповів чоловік.Фото: Галина ОднорогЗа словами волонтерки Людмили Швайки, їхня дорога пролягала через обстріли, негоду та спеку.

За п’ять днів вони встигли кілька разів попрощатися з життям.За близько 80 кілометрів до Запоріжжя Ігоря та Жужу підібрав водій вантажівки. Маріуполець впевнений, що він врятував йому та собаці життя. Він додав, що не передати словам, як дякував водієві за допомогу.Пенсіонер потрапив до волонтерського центру виснажений.

Собака там викликала фурор, біля неї зібралося 20 людей і біля пана Ігоря ще кілька. Він після перепочинки спершу підійшов до дзеркала, вмився і сказав: “Я відчуваю себе вдома“.“Мені навіть прикро було, що увага вся їй, ніби це вона мене донесла на собі, а не я її ніс всю дорогу, і їжу для неї тягнув, і воду тягнув”, – жартував чоловік.Фото: Людмила ШвайкаМаріуполець та собака вже переїхали до родичів у Київ. Про важкий п’ятиденний шлях у 200 кілометрів їм нагадують мозолі на