Заборона на українську символіку викликала грандіозний скандал у Німеччині, але влада Берліна не змінила свого рішення

У неділю, 8 травня, та понеділок, 9 травня, поліція Берліна ввела заборону на використання будь-якої військової символіки, відвідування меморіальних об'єктів в уніформі або її частинах (навіть у зміненому вигляді), ходіння маршем, виконання пісень про війну.

Заборонено також горезвісний символ «Z» та російські прапори. Проте заборона зачепила й українські прапори, що викликало обурення посла України у Німеччині Андрія Мельника .

Наш дипломат назвав указ берлінської поліції ляпасом і закликав владу столиці Німеччини скасувати обмеження на демонстрації та пам'ятні заходи у зазначені дні. Увечері 6 травня Мельник звернувся до бургомістра Берліна Франциска Гіффай із закликом «негайно скасувати сумнівне рішення». «Це ляпас Україні та ляпас українському народу!» — наголосив посол.

Мельника підтримала німецька опозиція. Зокрема, голова берлінського відділення Християнсько-демократичного союзу (ХДС) Кай Вегнер написав у Twitter: «Український прапор символізує боротьбу за свободу. Як можна бути настільки байдужим, щоб заборонити його у Берліні?

Проте Сенат Берліна виступив на захист заборони. «Основний задум у тому, що святкування 8 та 9 травня 1945 року, і, отже, звільнення Німеччини від націонал-соціалізму, має бути чітко відокремлене від ситуації у травні 2022 року», — заявив представник департаменту внутрішніх справ Сенату Берліна 7 травня. Він наголосив, що заборона діятиме лише у 15 меморіальних місцях столиці Німеччини. Це об'єкти, де увічнена пам'ять солдатів, у тому числі й українців, які загинули у боях в Берліні навесні 1945 року.

Сенат вважає, що критики цього рішення навмисно замовчують цей факт, створюючи в суспільстві враження, що українські прапори заборонені у Берліні повсюдно. Влада столиці Німеччини