В Соледаре тяжело. Однако есть очень важное «но»

Александр Коваленко Военно-политический обозреватель группы Информационное сопротивлениеГенеральный штаб ВСУ стоит перед выбором Соледар — дуже важка тема. Чому? Тому що це місто зараз у важкому становищі щодо наступальних та штурмових дій з боку російських окупантів. Зараз у них там є перевага кількісна, особового складу, а також, як це не дивно, залишається досить високий рівень підтримки артилерії.

Та є дуже важливе «але».Воно пов’язане з тим, що Соледар на сьогодні не перебуває в становищі повного оточення, це по-перше.По-друге, північно-західна, а також частково центральна частина міста під контролем Збройних сил України. З північно-західної локації вихід ЗСУ здійснюється в напрямку, де сформовані повноцінні та досить ефективні лінії оборони ЗСУ. Отже, таким чином, ми можемо казати про те, що якщо утримувати центральну а також північно-західну частину, ми не лише збережемо контроль над містом, а й забезпечимо досить тривалий період затягування великого ресурсу російських окупаційних підрозділів у цьому напрямку.Водночас Бахмут, як ми бачимо, вже не перебуває під таким тиском, як раніше.

Все залежить від того, яка стратегія, який план у Генерального штабу ЗСУ. Соледар вже виконав свою основну роль, а саме відтягнув на себе велику кількість російських ресурсів та знищив їх. Вони там були нівельовані.

Але, з іншого боку, ми розуміємо, що так чи інакше, це місто поки що під нашим контролем, тому ми можемо деякий час зберігати цей контроль. Та цей контроль — це ціна людських життів. І саме таке рішення може бути ухвалене— або ми продовжуємо зберігати контроль над Соледаром, або відходимо до наших ліній оборони, що дозволять нам більш ефективно блокувати та нівелювати наступальні дії російських окупантів, або