«Син» репресованого Підмогильного. 100 років від першого Голоду

У Музеї Голодомору показали виставу за твором репресованого 85 років тому Валер’яна Підмогильного   На особливий сценічний майданчик перетворився упродовж двох вихідних днів листопада Національний музей Голодомору-геноциду. У просторі пам’яті про трагедію винищення українців трьома умисними голодоморами актори київської Театральної майстерні «Погляд» представили прем'єрний показ вистави «Син» за оповіданням Валер’яна Підмогильного.   Кругла зала музею чітко окреслює Всесвіт нашого народу, у центрі якого ніби стоять стіни домівки.

Як годиться в українців – побілений простір делікатно оздоблений взорами, Деревами життя.  Утім, Древо роду українців тільки за три десятиліття першої половини ХХ століття  жорстоко й підступно обсікали тричі планованим голодом. Під личиною «всезагального блага» радянське утворення з центром у москві, зумівши криваво придушити прагнення незалежності Української народної республіки, - почало вивозити з України зерно.

А на Миколаївщині, Херсонщині, Харківщині, інших українських територіях люди в муках помирали з голоду.  В оповіданні «Син» Валер`ян Підмогильний зобразив героїв, які живуть у періоді організованого більшовицькою росією першого масового штучного голоду 1921-1923 років в Україні. Поза сумнівом, і цей невеликий твір, який виходив у збірках «Нова громада» та «Бібліотека селянина» й окремим виданням накладом у 20 тисяч примірників, - став причиною того, що 36-річного письменника у 1937 році за сфабрикованою справою розстріляли російсько-радянські кати в урочищі Сандармох на Соловках.