Руслан Шпакович: Спочатку снайперу підбирають набій. Під нього – гвинтівку

У репортажах із фронту 2014 року бачив людей, які не вміють користуватися зброєю з оптикою. Розумів, що можу поділитися знаннями. У перші хвилі мобілізації не потрапив. Сказали, нездоровий і старий. Пообіцяли викликати пізніше. Не наполягав. У добробат не пішов.

Одного разу з'їздив у якусь школу підготовки під Києвом. Побув один день. Може, вони чекали на якогось Рембо, молодого «спєцназьора» – щоб красиво. А я – простий товстий дядько. Вони не зацікавилися.

2015-го мобілізували, записали водієм. «Радіоелектронна протидія» – моя військово-облікова спеціальність після строкової служби, за документами. Хоча служив снайпером. Плюс здоров'я не супер. Відправили на Рівненський полігон. Півтора місяця доводив, що можу і вмію більше.

Зрештою прислали відношення з 8-го полку спецпризначення. Я тоді нічого про нього не чув. Приїхав до Хмельницького. Спочатку до мене поставилися з недовірою. На Донбас відправляти не хотіли. Кажу командиру: «Якщо я вам не підходжу, переведуся в іншу частину». Два місяці доводив своє вміння. Зрештою запропонували поїхати в чергову ротацію зі зведеним загоном.

Як тільки прибули в зону АТО, мали перевірити й підготувати зброю до бою. На полігоні я допоміг хлопцям із пристрілками. Тільки тоді командири звернули на мене увагу.

Перейшов на посаду снайпера. Отримав СВД (снайперська гвинтівка Драгунова. – Країна). У мене був хороший японський приціл Вushnell – один на батальйон. Ще мали кілька китайських. Решта – ПСО-1 (радянський приціл зразка 1963 року. – Країна) і два тепловізори.

Руслан ШПАКОВИЧ, 49 років, інструктор зі снайпінгу. Народився 9 травня 1970 року в селі Курилівка Хмільницького району на Вінниччині. Мати народила, коли приїхала до батьків. Жив спочатку в Малині на Житомирщині, а згодом у Ніжині Чернігівської області. Батько працював фрезерувальником на військовому підприємстві. Мати – головним технологом у пекарні. Закінчив Ніжинський педагогічний університет за спеціальністю ”географія й біологія”. Професійно займався стрільбою. Член юніорської збірної СРСР, майстер спорту міжнародного класу. Спортивну кар’єру закінчив, бо зупинили фінансування стрілецького клубу. 1994-го поїхав до Німеччини, влаштувався в логістичну компанію. За 10 років повернувся в Україну, працював у компаніях Avis, Sony. 2015 року мобілізований. Служив у 8-му окремому полку спеціального призначення. Від 2016-го – інструктор зі снайпінгу у фонді допомоги армії ”Повернись живим”. Вільно володіє німецькою та...