Румунія – «вікно» у європейське майбутнє українських Карпат

За 15 років членства в ЄС румуни зробили свою країну комфортним місцем для життя і відпочинку Якщо спитати в людини, яка не була в Румунії, що вона знає про цю країну, скоріш за все, вам розкажуть про графа Дракулу, ромів, вуличних злодіїв і бідність. Жоден із цих стереотипів не відповідає дійсності: книжковий Дракула не має нічого спільного з румунським національним героєм Владом ІІІ Цепешем, роми становлять менше 2 відсотків населення, вулична злочинність у Румунії не більша, ніж в інших країнах Європи, а румунська економіка з 2017 року почала зростати найвищими темпами серед країн ЄС. На відміну від багатьох співвітчизників, які опинилися в європейських країнах вимушено, моя поїздка до Румунії була бажаною.

Я запланувала її ще на початку літа, коли відпустка, та ще й за кордоном, здавалася нездійсненною мрією. Попервах турпоїздка під час війни виглядала не лише нереальною, а навіть дещо недоречною. Однак, як радить одна відома українська турфірма, «Життя одне – живи!».

Цим її слоганом укупі з послугами я й скористалася разом із ще п’ятьма мандрівницями-відпускницями. Якщо назвати нашу румунську подорож «сім днів без війни» – це також не відповідатиме дійсності. На третій день поїздки, у неділю, 25 вересня, росіяни вчергове атакували дронами-камікадзе Одесу.

Це змусило нервувати нашу попутницю, одеситку Вероніку. На щастя, в її випадку все обійшлося. А після ракетного удару по Дніпру 29 вересня почала ранок з обдзвону рідних дніпрянка Ліля.

Російські ракети поцілили в її житловий квартал, де не було жодних військових об’єктів. Будинок Лілі вцілів, а в сусідньому потріскалися шибки, однак новини з Дніпра підняли у всіх хвилю спогадів про пережите на першому етапі війни. ЗМІНИ ЗОВНІШНІ І ВНУТРІШНІ У Румунії – принаймні у