Призначення Костіна і Совгирі: Чому Зеленський не боїться гніву західних партнерів

Логіка Банкової при останніх кадрових призначеннях - це виключно наша справа і вказівок ми не потребуємо. Але чи згодні з такою логікою наші західні партнери, від позиції яких Україна залежна, як ніколи раніше?

Що не так з призначенням Костіна і Совгирі

Верховна Рада дала згоду на призначення Андрія Костіна генеральним прокурором України, президент Володимир Зеленський своїм указом призначив його на посаду. Тобто, процедури не порушені. Як не порушено їх і при відставці попередниці Костіна Ірини Венедіктової. Depo.ua аналізував, чому глава держави спочатку відсторонив її, але потім все ж пішов за встановленою процедурою і отримав згоду на звільнення Венедіктової у парламенті. Ніякого порушення не простежується і в іншому гучному рішенні 27 липня - обранні нардепки від "Слуги народу" Ольги Совгирі суддею Конституційного суду. Профільний комітет Ради рекомендував її на цю посаду по парламентській квоті ще півтора роки тому, але у сесійну залу питання не вносилося. Тепер Рада закрила свою вакансію у КСУ. Здавалося б, треба цьому радіти - Совгиря хороший юрист, за час роботи в якості депутата в скандали не втрапляла. Але і в її випадку, і у призначенні Костіна є моменти, через які Україна ризикує загальмувати на шляху до ЄС .

Почнемо із обрання Совгирі. Венеційська комісія звертала увагу: у законі про КСУ прописано, що суддею Конституційного суду не може бути призначено особу, яка на день призначення: 1) є членом або обіймає посаду в політичній партії, іншій організації, що має політичні цілі, або бере участь у політичній діяльності; 2) обрано на виборну посаду в органі державної влади чи органі місцевого самоврядування, що має представницький мандат; 3) бере участь у організації чи фінансуванні політичної агітації чи іншої