Почему украинцам тяжело договариваться

Марина Стародубская Управляющий партнер консалтинговой компании TLFRD и преподаватель kmbsПосле изучения комментариев под серией № 1 этого лонгрида я дополнила содержание серии № 2 более подробным разъяснением парадигмы изучения национальных культур, с которой я работаю Вислів «точка зору визначається місцем сидіння» — це і про науку теж, коли під останнє означає школу наукової думки. До прикладу, на не менш «срач*гінну», ніж культура, тему лідерства є дві взаємовиключні школи думки:1.

Лідерство існує як окремий конструкт і відмінне від менеджменту;2. Лідерство не є окремим конструктом і є варіантом менеджменту.Обидві школи думки мають свої цілком валідні наукові й емпіричні обґрунтування.

Як так? — здивується той, хто звик сприймати одну правильну думку (часто — свою). Справа в тому, що будь-яка валідна й обґрунтована теорія працює у певних умовах і дозволяє у цих умовах пояснювати певні явища.

Як-от, деякі пояснення «як працює світ» краще дає квантова фізика, а деякі — класична, і це не означає, що класична фізика «гірша», а квантова — «краща» чи навпаки.Тож повернімося до національної культури. Найновітніша парадигма погляду на національні культури щодо інституцій та економічних наслідків істотно відрізняється від старішої.

Старіша парадигма відводить менталітету (термін не науковий, однак передає смисл і не викликає конфузу з культурою як творчістю) обмежене місце у впливі на суспільство, зазвичай, пов’язане з традиціями і минулим — і не розглядає інституції як частину культури. Ця парадигма науково валідна за певних умов і надає часткове пояснення суспільним явищам, на які впливає національна культура в такому трактуванні, однак неодноразово піддавалася фаховій обґрунтованій критиці саме через ігнорування чинники