«Не мовчіть про Марʼяну Чечелюк» — історія викраденої й дотепер полоненої 22-річної маріупольчанки

«Ми знайшли вже 24 слідчі ізолятори, в’язниці, виправні колонії від Білгородської області до Красноярського краю. Російська влада не допускає жодних контактів українців із зовнішнім світом, їх тримають у стані інформаційного вакууму.

Російські чиновники брешуть про те, що викрадених громадян України немає у тих місцях, де вони точно є. Ми знаємо про випадки, коли цих людей катують, б’ють, змушують співати гімн РФ.

Все це – порушення норм міжнародного гуманітарного права, а в деяких випадках – злочини проти людяності» — так коментує масові незаконні викрадення та утримання в полоні цивільних українців з боку РФ член Експертної ради Центру громадянських свобод — Михайло Савва.Чечелюк Мар’яна Віталіївна — корінна маріупольчанка, 5.01.2000 року народження, що під час евакуації зі сховищ Азовсталі разом з неповнолітньою сестрою була депортована й дотепер незаконно утримується російськими військовими, працівниками спецслужб у полоні.Детальніше в інтервʼю #Букв з батьком Марʼяни — Віталієм.Джерело: Особистий архів Віталія— Розкажіть, будь ласка, чим до війни жили Ваші доньки — де вчились, чим займались по життю?— Старша донька Марʼяна народилась в Маріуполі, як і молодша — Аліна. Після закінчення школи Марʼяна поїхала навчатись до харківської поліцейськоі академії.

Після закінчення вищого навчального закладу повернулась у рідне місто й за набором, вступила до поліцейської школи. Згодом стала працювати слідчою у Жовтневому районі Маріуполя, де виконувала свої обовʼязки близько року до 24 лютого.

Вона була зооволонтером, дуже любила собак — перед й після роботою готувала та годувала вуличних тварин. Молодша Аліна й не закінчила 9 клас, як розпочалась повномасштабна війна.— Чи вірили Ви у повномасштабне російське вторгнення й