Как крупные торговые сети уничтожают украинских производителей

Українські торгівельні мережі фактично ставлять на межу виживання українських виробників та переробників сільськогосподарської продукції. 

Користуючись створеною монополією на реалізацію продуктів харчування, вони виставляють вимоги, які буквально вбивають українське виробництво продуктів харчування та надають перевагу імпортній продукції. 

Зловживання національних торгових мереж своєю ринковою силою, яка превалює, досягло критичної точки і починає душити національного виробника та переробника. 

Зокрема, через торгову націнку. Навіть якщо у договорі між виробником та реалізатором прописана націнка 15-25%, то не факт, що вона буде такою насправді. 

Бо через додаткові видатки, прописані у договорі, наприклад, плата за послуги, ретробонуси та інші платежі постачальника на користь мережи, — вона може складати і 40%, і 60%. 

Така ситуація склалася тому, що понад 70% реалізації продовольчих товарів йдуть саме через торгові мережі, дві з яких контролюють понад 50% цього ринку. 

Іншими словами, якщо ви хочете вести бізнес, продавати продукти харчування, у вас майже немає жодної можливості уникнути співпраці з мережами. 

Хтось може заперечити – окрім великих національних торгових мереж-монополістів, є регіональні, є невеличкі магазинчики, можна постачати товари виключно їм. І буде неправий. 

Виробникам та переробникам с/г продукції критично важливо співпрацювати саме з великими мережами. Бо їх видатки на виробництво залежать від обсягу виробленої продукції. 

Чим більший обсяг, тим менші видатки. Відповідно, забезпечити достатній обсяг реалізації, щоб мати собівартість продукції на конкурентному рівні без національних мереж вже неможливо. 

Адже, наприклад, опалення або освітлення цеху, сума податків на землю або майно та фонд