Как говорить с европейцами о войне России против Украины

Ирена Карпа Писательница, солистка группы Qarpa В этой войне выиграет тот, кто здесь не опустит руки, кто не истощится Матеріал підготовлено на основі виступу на публічній дискусії в рамках ініціативи Re: Open Ukraine, організованої Інститутом Центральноєвропейської стратегії Нещодавно повернулася з французької конференції «Поп-філософія», що триває цілий тиждень, але з різними підтемами. Цього разу йшлося про «Філософію та гумор». І весь мій виступ на цій конференції полягав у тому, щоб показати та пояснити їм українські меми.

Кожен мем був підв'язаний під якусь подію з війни. Деякі меми я свідомо залишала довше: наприклад, той, де зображений російський солдат, який тікає, тягнучи на собі пральну машинку, унітаз і скривавлену м’яку іграшку, яку він відібрав в української дитини. Я лишала їх довше, аби в них закарбувався оцей образ — такого росіянина, якого вони вважали носієм великої культури.Французів дуже вражає, що українці настільки сильні, що сміються під бомбами.

Це наша суперсила — до всього ставитися з вітальним поривом. За кордоном, якщо спитати, з чим ми асоціюємося — це сміливість. І це треба підтримувати.

В кінці один зі спікерів сказав: «Так, ми сміємося з цих жартів, тому що в нас з вами один і той же ворог». І я собі подумала: «Єс! Після цього можна встати і піти додому, бо висновок був зроблений правильний».Не треба втомлюватися дякувати. Французи зазвичай індивідуалісти, але тут вони дуже включилися в допомогу.

Всім приємно, коли їм грамотно дякують. Ніхто не хоче допомагати людині, яка постійно ниє. Ні, треба кожну маленьку дію підкреслювати: прихистили переміщену особу — супер, ви дуже класні; відправили коробку миючих засобів на території, які постраждали від активних бойових дій — чудово, дякуємо