Граничные цены на нефть из РФ: Победа или полумера?

Николай Колесник Заместитель Министра энергетики Украины 5 декабря вступило в силу историческое решение Price Cap Coalition, в которое в настоящее время входят страны ЕС, G7 и Австралия, об установлении предельных цен на сырую нефть из россии, поставляемую морским путем.Загальне розуміння важливості цих заходів є, хотілося б зупинитися більш докладно на практичних наслідках, а також перевагах і недоліках (а вони, на жаль, теж є) ухваленого рішення.Почнемо з того, що саме морем рф експортує більшу частину своєї сирої нафти. Навіть за наявності нафтопроводів близько 2/3 нафти до ЄС у 2021 році росія поставляла саме морським шляхом.

А враховуючи те, що і Польща, і найбільший в Європі імпортер російської нафти — Німеччина, зобов’язалися до кінця року припинити закупівлі трубопровідної нафти — обмеження на морські постачання набуває ще більшої важливості.Загалом, на початок 2022 року практично половина всього нафтового експорту (сира нафта+нафтопродукти) росії припадала на Європу, ще 30% купував Китай. На сьогодні ситуація змінилася кардинально — країни ЄС купують лише близько 10% нафти з рф.

Суттєво зросили обсяги постачань до Індо-Тихоокеанського регіону, насамперед — до Індії, на яку у листопаді припадало близько 40% всього морського експорту росії. Навіть до Китаю, за даними CNPC, трубопроводом доставляється менше половини від загального обсягу російської нафти: близько 33 з 72 мільйонів тонн, поставлених у січні-жовтні.

Тобто хоч росія і змогла частково переорієнтувати свій нафтовий експорт, важливість морських перевезень від цього лише збільшилася.Тепер поглянемо на прибутки, які країна-терорист отримує від продажу нафти. Упродовж останніх двох десятиліть близько 60% експортних надходжень росії припадало на виручку від