Две причины, почему мы победим в этой войне

Антон Дробович Директор Украинского института национальной памяти Глубоко субъективное мнение о будущем. Можно сказать пророчество на ощущениях и анализе Серед цілого ряду причин та ЗСУ, звісно, є дві, які гарантують Україні перемогу у війні з російськими окупантами.1) За нами правда. Цього часом буває недостатньо, як було недостатньо 100 років тому, коли Українська народна республіка боролася із більшовицькими загарбниками за свою незалежність.

Але цього разу час настав, люди пізнали правду і спробувавши незалежності з 1991 року, вже не погодяться на менше. Назад відмотати не вийде. Тим паче росіянам, які і собі раду дати толком не змогли.

На цій планеті бувало всяке, але в підсумку, через 100 чи 1000 років, правда завжди перемагає. Це просто як суть речей. Є українці, вони тут давно живуть і вони матимуть свою власну незалежну державу.

Бо це правда із якою нічого іншого не можна зробити в контексті вічності. Можна відкласти, можна завадити, можна придушити драгунами, уланами, гусарами, конарміями, КҐБ і рештою імперського та неоімперського мотлоху, але не вийде знищити.2) Наша свобода стала феноменом культури. А це вже фінальна крапка у незворотності процесу.

Ця неймовірна жорстока, цинічна і несправедлива війна торкнулася екзистенції українців та інших народів. Вона прострілила до архетипів. Тепер жива вода б'є ключем з хтонічних джерел і людській руці цього потоку не спинити.Пристосуванство, філістерство, графоманство, меншовартість, сірість, убогість, кон‘юнктурність, шароварство — все це довколокультурне лахміття, яке десятиліттями робило вигляд, що воно і є наша справжня культура вицвітає, марніє і гине в сяйві справжнього.