Чому у ЄС хочуть позбутися принципу одностайності

Триваюча російська війна проти України показала, що система ухвалення провідними політичними гравцями зовнішньополітичних рішень, не може діяти достатньо швидко й ефективно. Часто на заваді цьому стає право однієї країни блокувати колективне рішення, якщо воно не відповідає її інтересам.

Необхідність швидко запроваджувати нові обмежувальні заходи у відповідь на російську агресію і ухвалювати кроки щодо розширення Євросоюзу, який невдовзі може поповнитися країнами Західних Балкан, змусило керівництво ЄС активно просувати реформу механізму прийняття рішень. У чому ж полягає суть реформи, і чому вона рухається складно?

"Право вето не стимулює пошук здорового компромісу"

У середу, 5 жовтня, посли країн-членів ЄС узгодили восьмий пакет санкцій проти Росії, який нещодавно анонсувала Єврокомісія. Він включатиме у себе встановлення граничних цін на сиру російську нафту, що транспортується морем, нові обмеження на експорт товарів подвійного призначення і запровадження правового критерію, який допоможе не допустити обходу санкцій.

Але в неофіційних бесідах європейські дипломати визнають, що початкові санкційні пропозиції були значно амбітнішими. Проте через категоричну позицію окремих країн ці пункти з восьмого пакету були вилучені. Зокрема, за наполяганням Бельгії з-під санкцій був виведений імпорт російських діамантів. А Угорщина знову виступила проти персональних санкцій проти патріарха Кирила. Окрім того, за слова угорського міністра закордонних справ Петера Сійярто, Будапешту вдалося вилучити з санкційного переліку російську атомну енергетику.

Річ у тім, що у Євросоюзі рішення у сфері зовнішньої політики та безпеки приймаються за принципом консенсусу. Нерідко через це процес ухвалення затягується тоді, коли ситуація потребує