Примус до санкцій: чому Сербії все складніше дотримуватися нейтралітету на користь РФ

Сербія та її президент Александар Вучич дедалі глибше потопають у питанні антиросійських санкцій - приєднуватися або ні. Це питання вже перетворилося не стільки на технічну, скільки на геополітичну дилему.

Глибинний сенс проблеми - майбутнє Сербії. Підтримати санкції означає приєднання країни до ЄС та рух вперед до розвитку. Відмова або затягування відповіді - сповзання у минуле, перетворення на забуту та забиту російську провінцію.

При цьому президент Вучич чудово розуміє це, проте намагається вести подвійну гру і з колективним Заходом, і з РФ, і з населенням країни.

Це досить небезпечна гра, адже вона може призвести до того, що під санкціями опиниться сама Сербія. Адже на сьогодні в Європі лише дві країни утримуються від антиросійських санкцій - сама країна-агресор та її союзник Білорусь.

І все частіше у ЄС задаються питанням: як так сталося, що до санкцій не приєднується країна, яка є кандидатом на вступ до Євросоюзу?

Сербія перед доленосним вибором

Щоразу, коли сербському президенту кажуть про необхідність запровадження санкції, якщо він бажає бачити Сербію в Євросоюзі, Вучич дивується: хіба це обов'язкова умова? І щоразу йому відповідають, що так, однією з умов є дотримання єдиної зовнішньої політики.

Сербія з 2012 року є кандидатом на членство в ЄС. Проте ці переговори йдуть не дуже вдало - за 10 років сербські переговорники з 22 відкритих глав угоди про вступ до ЄС (всього їх 35) змогли завершити переговори лише щодо двох.

У щойно оприлюдненому звіті Єврокомісії за 2022 рік щодо виконання Сербією своїх зобов'язань у контексті євроінтеграції підкреслюється, що після 24 лютого вона не узгоджувала свої відносини з Росією з обмежувальними заходами (санкціями) ЄС проти агресора.

Крім того, у контексті спільної