Заброшенные здания и незаконные новостройки. Что с ними делать

Столиця України рясніє недобудованими багатоповерхівками. Кожна з них має свої особливості, але всі вони небезпечні для людей. Якщо житлові будинки все ж доводять до ладу, то комерційна нерухомість простоює десятиліттями.

ЕП зібрала найвідоміші приклади кинутих напризволяще будівель Києва та проаналізувала перспективи їх добудови.

За однією із столичних легенд, на початку 2000 років Анатолій Войцеховський приїхав до Києва без копійки в кишені. Побачивши біля залізничного вокзалу порожню ділянку, він зв'язався з її власником і запропонував звести там будинок. Землевласник мав отримати велику частину квадратних метрів.

Далі Войцеховський позичив кілька тисяч гривень, на які чи то придбав, чи то орендував зелений паркан, найняв волоцюг, купив їм робочий одяг та каски і наказав ходити по ділянці і вдавати бурхливу діяльність.

На майданчик запрошували потенційних інвесторів, один з яких вніс завдаток за першу квартиру в майбутньому ЖК "Елегант" на вулиці Жилянській. Так з'явилася будівельна імперія Войцеховського з ознаками фінансової піраміди.

Підприємець будував під брендами різних девелоперів, але неформально їх об'єднали в "Укогруп". Серед 42 ЖК, квартири в яких продавав Войцеховський, є добудовані та незавершені будинки, але всі вони не введені в експлуатацію.

Відсутність документів на право користування земельною ділянкою, неповний або порожній пакет дозволів на будівництво, подвійні продажі квартир – ці атрибути використовувалися в різних комбінаціях у різних комплексах.

Чому українці інвестували кошти в таке будівництво? Річ у тім, що квартири у комплексах Войцеховського коштували на 30-50% дешевше, ніж у конкурентів. Навіть у тих, що працювали в сегменті економ-класу.

Проте все має початок і кінець. Влітку 2016 року