За Україну, проте осторонь: як Угорщина маневрує між санкціями та дружбою з РФ

Напад Росії на Україну вплинув на внутрішню та зовнішню політику кожної країни Європи. Міжнародні позиції більшості урядів кристалізуються, відповідають солідарному ставленню з підтримки Києва та протидії Кремлю.

Трохи осторонь стоїть Угорщина. З одного боку, топ-посадовці Угорщини назагал теж підтримують консолідований європейський тиск на російського агресора.

Проте водночас вони роблять максимум для того, щоби їхня країна залишалася якомога далі від війни в сусідній державі. При цьому залишаючи містки для збереження економічних і політичних зв’язків з путінським режимом.

Одна з причин цього – поки Україна бореться за демократію, Угорщина наближається до парламентських виборів, які мають пройти 3 квітня. Ця обставина також впливає на позицію чинного угорського уряду щодо розпочатого Росією наступу.

"Мир" і "війна" стали ключовими словами рутинного та передвиборчого дискурсу прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана. Він намагається пройти між краплями, щоби не спростувати ці дві інтенції та ненароком не розчарувати свій електорат.

Друга у допомозі біженцям

Угорщина серед перших прийняла хвилю біженців з України. За даними Управління верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН) кількість українських біженців, що в’їхали до Угорщини, становить понад 305 тисяч осіб.

Більша кількість громадян України, що рятувалися від війни, в’їхали лише до Польщі (понад 2 млн осіб), Румунії (понад пів мільйона) та Республіки Молдова (понад 360 тис. осіб) – причому в останньому випадку Молдова в більшості випадків була лише транзитною державою.

Кількість громадян України, що перетнули угорський кордон, вдвічі більша, ніж загальна кількість українських угорців.

Тож очевидно, що угорська сторона відкрилася не лише для етнічних