Все буде ВКЛ або Альянс на хайпі – що очікувати від альянсу Великої Британії, Польщі й України

 “Люблінський трикутник” спирається не лише на багатовікові історичні зв’язки та підтримку європейського і євроатлантичного вибору України. Він, за великим рахунком, продемонстрував амбіції нашої держави здійснювати європейську та євроатлантичну інтеграцію шляхом тактики дрібних кроків. Варшава та Вільнюс цілком можуть виступати не лише шерпами-провідниками на цьому шляху, але і ділитися власним досвідом.

Товарообіг між Україною та Польщею за підсумками 2021 року склав 10 мільярдів доларів, і це демонструє потенціал партнерства.Цікаво, що прагнення приєднатися до “Ініціативи трьох морів” зафіксовано і у Люблінській декларації, і у Батумській декларації, яку підписали у травні 2021 року лідери Грузії, Молдови та України. На березі Чорного моря вони також висловилися про спільні цінності, прагнення стати членами Європейського Союзу та згадали про “5 принципів Могеріні”, які лягли в основу політики ЄС щодо Росії. Як видається, минулорічне публічне приниження у Москві її наступника Жозепа Борреля клімат у відносинах між Україною та ЄС не покращило.

У всякому разі, у Брюсселі стали більш сприятливо сприймати розшарування “Східного партнерства” на дві трійки. Дмитро Кулеба наголошував на початку лютого, що саме Україна виступила ініціаторкою створення геополітичної вісі, про яку у січні розповіла Ліз Трасс. Проте є підстави говорити не про наполегливість офіційного Києва, а про політичну кон’юнктуру, яка виявилася напрочуд сприятливою. Не секрет, що після Brexit Велика Британія шукає можливості для посилення зовнішньополітичного впливу.