Воспользоваться кризисом. Как Украина скупает свои долги на панических настроениях

Потроху українці звикають до гучних заголовків у західних ЗМІ, які пророкують чергову дату повномасштабного наступу та сповіщають про спішну евакуацію громадян інших країн.

Нова хвиля ескалації принесла паніку на фінансові ринки. Вкотре за останні місяці іноземні фонди розпродавали українські активи, через що їхня вартість падала, а дохідності злетіли до рекордних рівнів.

Кожна новина про чергові навчання російських військових на суші чи на морі або чергові безрезультатні переговори лідерів Заходу з керівництвом РФ розхитують ринки. Коли цих новин менше, ситуація стабілізується.

Наразі "брязкання зброєю" Росією фактично закрило Україні доступ до іноземних грошей, які, як відомо, люблять тишу. Труднощі український Мінфін відчуває навіть у залученні коштів на внутрішньому ринку, де всі вже мали звикнути до життя з постійною загрозою військового вторгнення.

Проте паніка не лише завдає шкоди українській економіці, але й створює несподівані можливості. Уряд почав викуповувати свої валютні зобов’язання за дуже вигідним курсом. Особливий акцент в Міністерстві фінансів зробили на ВВП-варантах, виплати за якими прив’язані до зростання української економіки.

Але звідки в уряду гроші на викуп боргів та скільки грошей Мінфіну вдалося зекономити за цей час на обслуговуванні боргу?

Агресивні дії Росії почали тиснути на українську економіку ще з весни 2021 року.

Протягом минулого року курс гривні реагував на повідомлення про стягнення Росією військ до східних кордонів України, телефонні переговори між лідерами РФ та США чи саміт президентів цих країн у Женеві.

Наприкінці 2021 року ситуація на кордонах загострилася. Чи не щодня міжнародні медіа виходять із заголовками про "високу ймовірність повномасштабного вторгнення", а лідери