Владний бункер. Як Зеленський керує країною за часів війни

Головною проблемою України часів незалежності завжди був пошук балансу влади і бажання котроїсь із її гілок захопити більше повноважень. 

Окрім бажання керувати всім одразу, здобуття більшої влади автоматично давало більші корупційні можливості. Тому так вабили владну верхівку перекроювання Конституції, переписування законів і створення сили силенної непотрібних структур.

Час президента Володимира Зеленського став новим викликом для системи влади в Україні. 

Ті, хто отримали формальну владу, мало чим керували насправді. Водночас ті, хто тримав у руках якісь реальні активи – чи то завод, чи область, – не знали, на кого "вгорі" орієнтуватись і чи взагалі озирання на Київ ще є необхідною умовою політичного виживання.

Втрата керованості держави, сповзання в удільне князювання на тлі олігархічних усобиць були чи не головним викликом для президента Зеленського на початку 2022-го року. 

Неможливість центру керувати регіонами була очевидно однією зі ставок Росії, коли вона складала свої плани бліцкригу в Україні. 

Але коли російські "освободительные" ракети почали падати на наші мирні міста, Україна замість того, щоб розпастись, зробила щось взагалі протилежне – вона відбулась.

Владний механізм, звиклий за останні 30 років єдино до фінансової мотивації у своїй роботі, після 24-го лютого нарешті осягнув свій екзистенційний сенс – бути опорою для людей, бути захистом для загрожених і допомогою у біді.

Не останню роль у цьому зіграв приклад президента Зеленського, який у критичний момент спромігся на справжнє лідерство. 

"Українська правда" вирішила розібратись, як працює президент Зеленський і як виглядає система влади у ці перші 40 днів війни.

Рішення президента не залишати Київ,