Визнати Ічкерію. Для чого це робиться

Верховна Рада України не визнала суверенітет та незалежність Чеченської Республіки Ічкерія (ЧРІ). Відповідний законопроект №7551, поданий депутатами Олексієм Гончаренком та Мусою Магомедовим 11 липня, ще опрацьовується Комітетом з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва.

Однак 18 жовтня Верховна Рада визнала Чеченську Республіку Ічкерія тимчасово окупованою Російською Федерацією. Саме про це йдеться в ухваленому законопроекті №8132.

Різниця неочевидна, але вона є. Пряме визнання ЧРІ державним утворенням передбачає, зокрема, відповідний набір процедур на кшталт оголошення urbi et orbi, що ми вважаємо її незалежною і суверенною державою та повноправним членом міжнародної спільноти - і передачу уряду ЧРІ відповідного документу. Наразі про це не йдеться.

Однак очевидно, що визнати територію окупованою, не оскарживши суверенітет окупанта над нею, неможливо. І саме цей нюанс дає можливість тлумачити сьогоднішнє рішення Ради як визнання ЧРІ - але це не декларативне визнання тут і тепер, а визнання стану, наявного де-факто. Буде надалі ухвалено проект Гончаренка-Магомедова чи ні, це створює прецедент, адже досі жодна держава-член ООН її не визнала. Кумедно, що таким самим визнанням де-факто з боку Росії став підписаний в 1997 році між президентами Борисом Єльциним та Асланом Масхадовим "Договір про мир і принципи взаємин між Російською Федерацією і Чеченською Республікою Ічкерія".

Навіщо це нам? По-перше, тут є очевидне дзеркалення кроків, до яких вдалася Москва, визнавши "незалежність та суверенітет" так званих "народних республік" Донбасу. Для Росії цей прожект завершився фіаско: серед членів ООН ініціативу підтримали лише Сирія та КНДР, чиї режими залежать від Москви і є міжнародними ізгоями. Україна,