Вилучення ядерної зброї у Росії під час розпаду СРСР вважалося нереалістичним – історик Сергій Плохій

США протягом всієї холодної війни наполягали на максимальній денуклеризації країн-членів СРСР. Але Росія – єдина країна колишнього СРСР, яка зберегла ядерну зброю після розпаду СРСР.Чому у 90-ті роки, коли формувалися умови розпаду СРСР, міжнародні партнери не наполягли на повній денуклеризації СРСР та не наполягли забрати ядерну зброю і в Росії? Чи взагалі такий варіант обговорювався?Питання вилучення ядерної зброї в Росії під час розпаду СРСР навіть не розглядалося.

Воно вважалося нереалістичним.Головні занепокоєння були пов’язані з тим, що до влади може прийти націоналістичний антизахідний режим, і, з цієї точки зору, будь-що, що могло сприйматися як зазіхання на суверенні права Росії (вилучення ядерної зброї зокрема – ред.) та могло підсилити суперників Єльцина і привести до небажаних результатів – це був контекст, в якому питання вилучення зброї у Росії не розглядалося. Але поза тим була ідея, що США, і пострадянський простір були б безпечнішими, якби ця зброя знаходилася в одних руках, тобто в російських. Тому що хоч Росія і  була новим формуванням, але її столиця – Москва, яка раніше була столицею Радянського Союзу.Ключові військові, з якими США взаємодіяли, та дипломати, з якими вони працювали в 60-70-х роках відносно ядерного контролю, знаходилися у МосквіТобто, це були люди, структури, середовище, з яким американці вже працювали, з яким були знайомі та якому довіряли.На відміну від того, що створювалося в Білорусі, у Казахстані, в Україні, з якими було усе абсолютно не ясно та  невідомо.І в цьому контексті рішенням було не повне ядерне роззброєння Росії, бо це б означало підкреслити поразку Радянського Союзу в “холодній війні”, а вилучення ядерної зброї в інших республік. Головною загрозою було те, що колишня