«Україна без сміття» — інтервʼю з засновницею проєкту про сортування під час війни, корупцію та «зелений» закон.

Букви відвідали сортувальну станцію у Києві, що продовжує роботу навіть під час повномасштабної війни, це українська громадська ініціатива “Україна без сміття”, діяльність якої спрямована на впровадження культури сортування побутових відходів. Інтервʼю з засновницею та головою проєкту — Євгенією Аратовською у матеріалі.ФОТО 1. Букви— Здебільшого, культура сортування сміття в Україні не розвинена.

Чому так, як думаєте?— Головна причина — у нас не існує системних рішень для сортування. Якби всюди були баки для роздільного збору, якби у школах проводили спеціалізовані уроки про їхнє правильне користування, то проблема необізнаності б поступово вирішувалась. Україна зараз на етапі, коли сортування сміття є майже “преміум” перевагою для великих міст або маленьких ОТГ з соціально-відповідальною позицією.

Це досі не системне рішення у межах всієї країни, адже для того, щоб забезпечувати роздільний збір – його треба фінансувати — купити і поставити контейнери, придбати спеціальні автівки, які будуть ці баки розвантажувати, має бути підприємство, яке досортовує вміст цих баків, а потім вторсировину пресує, зберігає на складах та везе на переробні заводи. Саме через те, що збір вторсировини від населення внаслідок відсутності фінансування вище зазначених процесів не є прибутковою справою, то ця історія природним шляхом не розвивається. Тому для того, аби роздільний збір був вигідний фінансово підприємцям або органам місцевого самоврядування має бути прийнята низка законів та інструментів.