Украинцы несокрушимы — от УПА до Азовстали

Владимир Вятрович Историк, народный депутат Мы переживаем времена, о которых наши потомки будут читать в исторических книгах Ми справді опинилися у вирі історії. Тут важко, часто страшно і дуже складно зорієнтуватися у швидкозмінних обставинах. І багато подій неможливо зрозуміти, не занурившись у минуле.Я історик, тому спробую пояснити причини та перебіг цієї війни, які криються у попередніх роках та століттях.

Українці — незламні: від бійців УПА до захисників Азовсталі.В жовтні 1952 року Василь Кук, головний командир УПА, підготував чотири накази та одне звернення до своєї армії. Усі документи стосувалися однієї ювілейної дати — десятиліття створення повстанської армії. Йшлося про те, як відзначати річницю, про присвоєння нових звань та нагородження бійців та командирів.

Відзначення здебільшого посмертні.Перед хвилиною мовчанки слід було урочисто зачитати імена тих загиблих героїв, які доклали найбільших зусиль до створення та розвитку армії.Далі - кілька десятків прізвищ та псевдонімів. Більшість із них Василь Кук знав особисто, бо до того, як став головним командиром УПА, він чи не найдовше перебував у підпіллі.Ми зараз лише можемо уявити, як генерал у криївці укладає цей список, ще раз прощаючись із давно чи нещодавно загиблими побратимами. Як обирає найдостойніших, знову подумки проходить із ними важкий шлях боротьби.

Боротьби, яка добігає завершення без переможного результату.Тоді ж запровадили нову медаль — до десятиліття УПА. Для усіх, хто на той момент продовжував боротьбу в підпіллі. Кук знав, що нагороджених буде дуже мало, може, кілька сотень.Знав, що добігає кінця героїчний період підпільної визвольної боротьби, що тривав з 1920-х проти польської, німецької та совєтської влади.