Тем, для кого ситуация под Соледаром стала сюрпризом

Петр Олещук Политолог, преподаватель КНУ имени Тараса ШевченкоРоссийский агрессор только вынашивает новые масштабные планы продления агрессии Дуже легко любити військових та збройні сили у часи наступів та перемог. Трохи важче, коли доводиться відходити, а перемоги зовсім не очевидні. Але у будь-якому разі сподіваюсь, що всім уже давно очевидно: лише ЗСУ відділяють нас від тотального всепоглинаючого мороку, який суне на Україну.

Суне, і не думає зупиняти це просування.Коли не так давно вийшла відома стаття головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного, то вона викликала жваву реакцію від суспільства. Але цю реакцію викликала лише констатація зрозумілих речей: ворог планує і далі наступати. Планує, і для цього розпочав мобілізацію, і буде продовжувати її надалі.Смішний вигляд мають ті, хто досі розповідає про «війну Путіна».

Російський диктатор її розпочав, але веде він її з активним залученням усього свого народу, і народ, що характерно, цілком готовий йти помирати та вбивати заради цілі «знищити Україну». Нехай ця ціль старанно камуфлюється, але все одно вона абсолютно не приховується. Вони хочуть завоювати та знищити Україну.

Широким загалом. І готові за це помирати.Тому треба бути готовими до нових «м’ясних валів», які будуть накочуватися на позиції ЗСУ.Ті, для кого ситуація під Соледаром стала сюрпризом, мають просто подивитися зведення за останнє півріччя, і ви побачите, що цей «м’ясний вал» рухався на це місто не один день, не один тиждень, не один місяць.Зрозуміло, що Україна не може протистояти агресору у той спосіб, який московити обрали для себе. Значить, потрібно ламати ці «хвилі» за рахунок оснащення, підходів, підготовки.Недаремно у Бахмуті не так давно був генерал Олександр Сирський, відомий упродовж останньої