Саммит G20 в Индии. О чем говорит итоговая декларация

Григорий Рий Историк, преподаватель, исследователь новейшей истории Украины и Холодной войны, доктор философии, автор книги об истории Антибольшевицкого блока народов Завершился ежегодный саммит лидеров стран G20, неформального объединения двадцати крупнейших экономик мира, состоявшийся 9−10 сентября в Индии Напевно найбільшим розчарування для українців стала спільна декларація саміту, над якою лідери країн учасників досить довго дискутували та погоджували. Загалом у ній вчергове підтвердили непорушність резолюції ООН, що засуджує агресію РФ проти України, однак термін «війна проти України» змінено на «війна в Україні».

У підсумковому документі також відсутня вимога негайного виведення російських військ з України. Це свідчення послаблення риторики проти країни-агресора, навіть попри те, що офіційно РФ на саміті представляв Сєргєй Лавров, а не Путін.Президент України, попри своє бажання стати запрошеним гостем саміту, такої можливості не отримав, на відміну від минулого року.

Тоді президент Індонезії Відодо робив спробу стати медіатором у можливих мирних переговорах між РФ та Україною, тому Зеленський мав можливість звернутися до саміту на Балі по відеозв'язку, а підсумкова заява щодо російської агресії звучала жорсткіше.Насправді приводів до нашого улюбленого — зради — не так багато. Перш за все треба згадати, що G20 — це насамперед фінансово-економічний форум.

Пропозицію об'єднати двадцятку найбільших або зростаючих економік світу висловили лідери G7 наприкінці ХХ століття і поширення ідеї глобалізації. Прем'єр-міністр Індії Моді, якому преса приписує безсумнівний тріумф за результатами саміту, якраз і мав на меті головуванням своєї країни у G20 максимально сфокусувати увагу на фінансово-економічних проблемах