С Путиным все понятно? Какую игру начал Эрдоган и к чему он стремится

Владимир Фесенко Политолог, директор Центра политических исследований «Пента»Китай присматривается к кандидатам-преемникам Путина, а Эрдоган диктует свои правила игры Почну з повернення командирів з Азовсталі Україні. Так, вони мали залишатись там у Туреччині до завершення війни. Ми не знаємо достеменно, що саме сталося, зокрема з боку Ердогана.

Хоча, безумовно, дуже важливим чинником була активна дипломатія, зусилля і президента Володимира Зеленського та органів влади на різних рівнях, і зусилля суспільства. Українська влада і українське суспільство боролися за повернення «азовців» до України. Це відіграло дуже важливу роль.

Не було б цієї боротьби, можливо, не було б цього повернення саме зараз. Але, безумовно, виникли і сприятливі обставини. Скоріше за все, ситуативні обставини, але вони зіграли, можливо, вирішальну роль.Я маю на увазі, перш за все, позицію Ердогана.

Те, що сталося в Стамбулі, на зустрічі між Зеленським і ним показало: Ердоган зробив цілу низку жестів. На адресу України вони були позитивними. Але це одночасно були жести і в бік Росії.

І це були жести незадоволення: критичні, жорсткі. Всі звернули увагу, в першу чергу, на те, що таким жестом є повернення «азовців» в Україну, попри минулорічні домовленості з Росією. Крім того, це заява Ердогана по НАТО.