Провал путінської дипломатії

За минулі кілька місяців отримав десятки листів-меседжів від колег з різних західних країн, де висловлюється підтримка мені та всьому українському народові на тлі російської агресії. Мовляв, тримайтеся-кріпітеся, ми з вами, ми за вас сильно переживаємо. А нам чомусь сильно й не переживається, ми вже восьмий рік живемо в умовах війни з Росією.

Хай там гібридної, та все ж. Може, занадто набралися цинізму за цей час і нависла загроза агресії вже не викликає в нас адекватного душевного трепету. А може, так свідомо чи підсвідомо розуміємо, що все це великий блеф.

Пригадаймо, як розвивалася ситуація з актуальною концентрацією російських військ поблизу українського кордону. Ще в жовтні минулого року такі авторитетні американські видання, як The Washington Post і Politico, повідомили у своїх матеріалах про те, що Росія розширює свою військову присутність на кордоні з Україною. Були опубліковані супутникові знимки, на яких відображено скупчення танків та іншої бронетехніки на прикордонних територіях.

Потім відповідні застереження передали Україні представники спецслужб США, Франції та Великої Британії. На тлі цих прикордонних загроз президент США Джо Байден запросив свого російського колегу Владіміра Путіна до чергових перемовин – уже других за 2021 рік, спричинених все тією ж загрозою російської агресії проти України. Цього виявилося замало, тож наприкінці грудня вже колективний Захід домовився з Москвою про цілу серію перемовин з безпекових питань на найрізноманітніших майданчиках.