Повітря пахне наче перемога

У харківському підвалі, під час обстрілів та бомбардувань міста, діти продовжували малювати Творчій лабораторії “Aza Nizi Maza” (Аза Нізі Маза) десять років. До російської-української війни по буднях, із 14:00 до 20:30, та по вихідних із 11:00 до 20:30, в підвальному приміщенні на одній з центральних харківських вулиць  дітей вчили малювати. А уже 25 лютого, тобто на другий день російського вторгнення,  дві російські мінометні міни пробили дах та зруйнували ліву й праву прибудови до харківського арт-центру.

Того дня у бомбосховищі, на яке було перетворено студію,  перебувало півсотні містян, частина з них – діти. Але своєї арт-діяльності творча лабораторія не припинила… Як розповідає телефоном її засновник та викладач Микола Коломієць, попри облогу міста весь час тривали безоплатні онлайн-уроки малювання для дітей. Коли, звісно, дозволяв Інтернет.

Фундатор студії розповідає про це спокійно та буденно, аж якось не клеїться пафосно запитувати, чи не страшно було. Натомість цікаво запитати,  звідки ця дивна назва. «Назва “Aza Nizi Maza” походить із культового фільму “8½” Федеріко Фелліні, - розповідає Микола.

-  Його центральний герой, кінорежисер Гвідо Ансельмі (Марчелло Мастроянні) тоне у глибокій творчій кризі і згадує дитинство. Маленький хлопчик щиро вірить у те, що дізнається, де знайти справжній скарб, якщо вимовити заклинання: «Aza Nizi Maza!». Перевірено:  у Харкові - діє! В оточеному місті українські діти малювали у підвалі майбутній МИР.

Вчитайтеся у найсокровенніше: - Війна - це темрява. У мене вкрали небо - Максим, 10 років. - Моє АГУ тобі, новітнє Україно! - Соня Юрченко, 11 років.

- Мені наснилося мирне небо… - Аня N, 9 років. - Тримайся, рідно земле! - Костя Винокуров, 11 років. - Серце б’ється, б’ється