Ошибочные идеи о послевоенной экономике

Алексей Тимофеев Сооснователь инвестиционной компании Trident Acquisitions Corp., автор курса в Академии Делойт в Украине, экс-руководитель Смарт-Холдинг Есть ли разница между оптимизмом и идиотизмом? Если мы не хотим добить страну окончательно — должна быть. 1. Iнвестиції прийдуть Ні, не прийдуть.

Інвестиції — це угоди. Це вкладення в конкретні проєкти в конкретному місці. Щоб вони прийшли в очікуваних масштабах, в Україні мають бути сотні й тисячі окремих проєктів.

Таких, що відповідають вимогам західних інвесторів щодо ризиків і готовності. Скільки їх зараз? Нуль. Хто їх готує? Запитаю простіше — ви особисто у своєму бізнесі їх готуєте? А хто це тоді буде? 2.

Україна інвестиційно приваблива Ні, не приваблива.Це не вроджена якість, її такою треба зробити. Відкрийте будь-яке дослідження про інвестиційну привабливість країн, що розвиваються, — про їхні плюси і мінуси. Усі вони будуть про ризики, бар'єри та програми стимулювання.В Україні ризики та бар'єри зашкалюють — 127 місце у світі в індексі економічної свободи у 2021 р., а програми стимулювання поступаються країнам-конкурентам.

У який бік на це ще вплинула війна, як ви вважаєте?Бар'єри потрібно зносити, це гігієна, а щоб компенсувати ризики, програми стимулювання мають бути на голову вищими, ніж у конкурентів. Вони мають бути безпрецедентними — тому що прірва, в якій опинилася країна, безпрецедентна. Чи здатна такі програми згенерувати поточна економічна влада? А їй потрібні іноземні інвестиції? Це ключове питання.

Раніше ж усіх влаштовувала локальна пісочниця, на дерибан вистачало. 3. Вступ до ЄС це головне, решта додасться Ні, не додасться.Скажу гранично просто — якщо нормативи ЄС зараз застосувати до українського виробничого бізнесу, 90% від нього зупиниться