Одеса без імперської цензури: як Росія змінювала історію міста

Букв.Визначення віку міст завжди було складним питанням для науковців.  Найчастіше історики опираються на першу письмову згадку (навіть, якщо тоді міське поселення називалося інакше). Зважаючи на це, історики та краєзнавці закликають переосмислити давність Одеси.Перша писемна згадка про місто, зокрема про порт на місці сучасної Одеси, з’являється ще у XV ст. Йдеться про Кочубіїв (у джерелах є кілька версій написання “Качубей”, “Качибей”, “Кацюбіїв”, “Кочубеїв” тощо).У 1415 році про Кочубіїв писав хроніст Ян Длугош.

У праці “Історія Польщі” він переповідав, як до польського короля Владислава ІІ Ягайла прибуло посольство з Візантії з проханням про допомогу зерном. “Він [Владислав ІІ Ягайло] дає і щедро дарує прохану кількість зерна, яке їм потрібно отримати в його королівському порту Кочубеїв“. Надалі згадки про Кочубіїв регулярно з’являються у різних джерелах. Місто згадується не лише як порт, але і як місце соляного і рибного промислу. У другій половині XV ст.

Кочубіїв потрапляє у сферу впливу Кримського ханства, а згодом – Османської імперії. З цього часу у джерелах місто здебільшого називають Хаджибей (є різні версії: Гаджібей, Ходжибей, Аджибей), хоча подекуди трапляється попередня назва.Попри перебування в орбіті татаро-османського впливу, Хаджибей надалі лишається пов’язаним з рештою українських теренів, які тоді перебували під владою Великого князівства Литовського, а згодом – Речі Посполитої. Історик Тарас Гончарук зазначає, що до Кочубієва з усієї України приходили чумаки по сіль, яких до XVII ст.

називали “соляниками”. До того ж в історії Хаджибея є важливий козацький чинник. Що ж у приморському місті цікавило людей шаблі? Ну звісно, грабунок торговельних караванів. Козаки настільки дошкуляли турецьким купцям,