Оборонні шанси та санкційні «танці»: як і чому пробуксовує євродопомога Україні

У ніч проти середи, 7 грудня, російські окупанти атакували Запорізьку область безпілотниками та ракетами С-300. За словами голови Запорізької ОВА Олександра Старуха, внаслідок «небесної» атаки постраждали дві громади області. Зокрема, в одному із сіл повністю зруйновано два будинки, ще вісім – пошкоджено. Постраждали також троє людей, зокрема п'ятнадцятирічна дівчинка-підліток. Старух додав, що Сили оборони збили в області шість ворожих дронів, тобто наслідки нічної бомбардування могли б бути й значно серйознішими.

На тлі атак різної інтенсивності, що не припиняються, глава ГУР Міноборони Кирило Буданов спробував недавно трохи заспокоїти українців, заявивши, що у росіян залишилося ракет ще буквально на кілька масованих ударів, після чого окупанти «вийдуть на повний нуль».

Читайте також: Війська РФ змінили свою тактику в боях за Бахмут

За словами Буданова, виробництво нових ракет у країні-агресорі обмежене і не може компенсувати ту кількість, яку РФ застосовує для ударів по Україні.

Але є й інша думка. Так, видання New York Times, посилаючись на результати вивчення компонентів ракет, знайдених в Україні, повідомляє, що Росія може виробляти високоточні ракети і після введення західних санкцій.

"Одна з авіаційних ракет Х-101 була виготовлена цього літа, а інша - після вересня, про що свідчить маркування на зброї", - констатує NYT. Видання публікує висновок, що Росія «знайшла способи придбати напівпровідники та іншу техніку, незважаючи на санкції, або ж у неї були значні запаси компонентів ще до початку війни».

Тим часом британська група дослідників Conflict Armament Research повідомляє, що майже все нове російське військове спорядження, наприклад, зашифровані радіоприймачі та лазерні далекоміри – було збудовано з