Несповідимі шляхи Господні

Як протестантська церква визволяє людей з «православного» пекла «Скануючи» соцмережі, звернув увагу на сторінку ФБ Лисичанської військової адміністрації. Здивувало, що інформація про вивезення містян подавалась не лише від органів влади, а й від волонтерів Щербинівської церкви «Маяк Свободи» (Щербинівка – це село в Золотоніському районі Черкащини). Причому, якщо влада називала лише кількість евакуйованих, то церква викладала детальні списки тих, кому допомогла вибратись з-під обстрілів.

До Щербинівки від міста, куди мене занесла сьогоднішня (не)доля, година їзди на рейсовому автобусі, і вже за пару днів ми спілкувалися з одним із вірних «Маяка Свободи» Дмитром Архіпушкіним у його селянській хаті… Шлях виправлення Відразу ми домовились, що про саму Щербинівську церкву і, ширше, про питання релігійні – не говоритимемо. Єдине, про що я спитав – це до якої конфесії вона відноситься і отримав відповідь, що її можна вважати протестантською (потім ми заїхали до Будинку молитви, який зсередини нагадував бачені в голлівудських фільмах – жодної ікони, а замість кафедри пароха – сцена з гітарами, електроорганом, акустичною апаратурою, а в залі – ошатні дерев’яні лави. Мабуть, про таку простоту мріяв свого часу Мартін Лютер).

Як можна було здогадатись, біографія у Дмитра визначилась звивистою. – Народився в Підмосков’ї; дитинство пройшло в Дніпрі, де я прожив років до 22-х. Потім опинився за гратами і відбув там «невеличкий» термін – років 12.

З 14-ти, визначених судом. У місцях позбавлення волі звернувся до Бога, ввірив йому своє життя. Познайомився з дружиною – одружився після звільнення в 2007 році.

Народився син Іван, згодом донька Альона. Мешкали спочатку в Черкасах – дружина сама черкащанка. Потім переїхали на село в