День незалежності: як Україна проходить тернистий шлях до свободи

Боротьба українців за свою державу триває сотні років. І навіть після здобуття незалежності 1991-го, це дербі не припинилося. Країні довелося довго і болісно позбавлятися радянського минулого, буквально через терни просуватися вільно обраним, демократичним шляхом у європейському напрямі. За останні 30 років українська політика, дипломатія, бізнес та соціум суттєво зрушили у напрямку змін та оновлення, поступово оговталися не лише від «совкової» мішури, а й від нав'язливих обіймів північного сусіда. І, нарешті, на 31-й рік, коли українська земля затремтіла від російських бомб і ракет, коли почали гинути не лише воїни, а й мирні люди Україна фізично та ментально відірвалася нарешті від «братського народу».

За відродження власної держави українці боролися після занепаду Київської Русі та поглинання Галицько-Волинського держави Польським королівством та Великим князівством Литовським. Повстання козаків та селян, національно-визвольна війна на чолі з Богданом Хмельницьким – трагічні сторінки історії України, які, на жаль, не стали початком її незалежності. Однак на початку XX століття українці отримали свій шанс на суверенність, коли після світової війни європейські держави суттєво послабшали. Однак на той час суспільству та політичним силам дуже не вистачало єдності. А через події 1917 року цей розкол ще більше заглибився. У результаті західні області сучасної України перебували у складі Угорщини, Румунії, Польщі та Чехії. А решта – «під крилом» Російської імперії. У грудні 1922 року більшовики захопили владу і було створено Радянський Союз. Втім, як і інші республіки УРСР мала лише формальний суверенітет. Наприкінці 1980-х ситуація почала змінюватися. Радянська імперія занепадала. Переломним виявився 1990 рік, коли у червні