Довгий шлях до Запорізької АЕС

Ситуація із окупацією найбільшої атомної електростанції Європи наразі найбільше схожа на глухий кут Запорізька атомна електростанція (ЗАЕС) - найбільша у Європі та третя за потужністю працююча атомна станція у світі. Захоплення такого об’єкта російськими військами у ніч на 4 березня поставило європейський континент у загрозливе становище, а міжнародні організації, схоже, - у глухий кут. Ніколи раніше атомні станції не ставали театром воєнних дій, а їхній персонал - заручниками в руках загарбників.

Здавалося б, ключовою у цій ситуації мала стати роль Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ). Але перша реакція агентства на окупацію ЗАЕС було доволі млявою. Лише у травні активізувалися розмови про відправлення  місії МАГАТЕ на Запорізьку АЕС.

Й у серпні, після провокаційних обстрілів станції російськими військами, робота із забезпечення такої місії перейшла в активну фазу. Як росіяни захоплювали ЗАЕС, як МАГАТЕ готувало місію на станцію та чого від її візиту можна очікувати? Укрінформ відтворює хронологію подій. Під окупацією Захопити Енергодар та ЗАЕС росіянам вдалося не з першої спроби.

Ворожі війська почали підходити до міста ще 26 лютого, а 1-2 березня жителі Енергодара масово виходили на трасу, щоб не допустити окупації населеного пункту і розташованої поруч атомної станції. Але 3 березня росіяни активізували спроби захопити місто. Вони сформували колону з важкої техніки, та в ніч проти 4 березня почали заходити в Енергодар та на майданчик ЗАЕС.

Опір їм чинили нацгвардійці та бійці тероборони. Тоді стався перший обстріл атомного об’єкта. Було зафіксовано влучання у перший енергоблок, а в адміністративній будівлі виникла пожежа.