Несмотря на постоянные угрозы. Как восстановить базовое ощущение безопасности

Травматический опыт нас словно разъединяет с самими собойЯкщо ми запитаємо у будь-якого українця, як на нього чи неї вплинула війна, то перше, що почуємо: «Я втратив/ла відчуття безпеки». І це стає наріжним каменем внутрішнього стану, бо безпека є основною потребою людини та значно впливає на психологічне та емоційне самопочуття.Ця втрата може відбуватися не тільки під час війни чи якихось великих потрясінь.

В такі часи ця втрата стається масово і проблема набуває загального масштабу, але і в житті окремої людини може відбуватися втрата безпеки, коли відбувається насилля чи порушуються кордони: хтось вдирається в дім, на людину нападають на вулиці, стається крадіжка чи оприлюднення особистої інформації — все це забирає наше відчуття безпеки, і життя починає обертатися навколо того, щоб його відновити або пристосуватись. Багатьом це так і не вдається, і якщо не працювати зі спеціалістом, страхи будуть тільки множитись.Часто на пошук цього відчуття абсолютної безпеки витрачається багато сил та часу.

Але важливо зазначити, що ми опиняємося в небезпеці з першого моменту нашого життя. Ми почувались абсолютно безпечно лише перебуваючи в утробі матері, коли всі наші потреби задовольнялись, а оточення було благодатним та надійним.

На цьому наголошував відомий психотерапевт Джеймс Голліс, коли казав, що ми потім все життя шукаємо цей «втрачений рай» — в пошуках ідеального партнера в стосунках, в очікуванні ефекту від успіху та великих доходів, тощо. Але після народження ми потрапляємо в абсолютно небезпечне середовище, де потреби наші не завжди задовольняються, де абсолютна любов не гарантована, і це середовище точно небезпечне.