Назад у 2008-й: ласкаво просимо в «S.T.A.L.K.E.R.: Чисте Небо»

Коли у 2007 році S.T.A.L.K.E.R.: Тінь Чорнобиля вийшла у світ, вона одразу стала культовою. Але GSC Game World вирішили не зупинятися. Через рік, у 2008-му, з’явилася «Сталкер: Чисте Небо» – приквел, який мав показати як «ми дійшли до життя такого». Ми поринули у таємничий світ Зони, побачили нові ігрові механіки та розкішний графічний level-up. Це найкрасивіша частина трилогії… та чи найкраща?

Зміст

• 1 Через «Болота» до зірок
• 2 Проблеми зі Старфорсом
• 3 Зона живе!
• 4 ШІ був вже тоді!
• 5 Зона стала жорсткішою
• 6 Економіка працює!
• 7 Ще красивіше та зручніше
• 8 «S.T.A.L.K.E.R.: Чисте Небо» vs. «S.T.A.L.K.E.R. 2: Серце Чорнобиля»
• 9 Підсумки
• 10 Що почитати на дозвіллі?
• 11 Народне голосування

Через «Болота» до зірок

Рішення зробити приквел не було випадковим. Команда хотіла показати, як Зона стала такою як в «Тіні Чорнобиля». Розробники прагнули додати більше контексту: розкрити мотивацію Стрільця, показати, як відбувалися катастрофічні викиди, і пояснити природу конфліктів між ігровими фракціями.

Для «Чистого Неба» розробники вдосконалили свій власний рушій X-Ray Engine. Оновлення до версії 1.5 включало підтримку DirectX 10, що дозволило реалізувати:

• Динамічне освітлення та м’які тіні.
• Водні відображення, які виглядали як у фільмах.
• Реалістичну систему дощу й погодних умов, де кожна крапля дощу мала фізичну поведінку.

Однією з головних новинок стала система динамічних війн між фракціями і можливість стати на їх бік. Крім, ренегатів («болотний» підвид бандитів), монолітівців та військових. В їх лави вступити було не можна.

Розробники вирішили, що стартовий рівень гри має демонструвати всі нові механіки. Так і народилися Болота – величезна, атмосферна локація, наповнена аномаліями, ворогами і фракціями. Цей рівень став візитівкою